Технологія паливних елементів на основі мурашиної кислоти у 2025 році: Революція чистої енергії з швидким зростанням ринку. Дослідити, як цей прорив формує наступне покоління сталих енергетичних рішень.

• Виконавче резюме: Основні висновки та основні події 2025 року
• Огляд ринку: Обсяги, сегментація та прогноз зростання на 2024–2029 роки (CAGR: 8.8%)
• Технологічний ландшафт: Інновації в дизайні та ефективності паливних елементів на основі мурашиної кислоти
• Конкурентний аналіз: Провідні гравці, стартапи та стратегічні партнерства
• Застосування: Транспорт, портативна енергія та промислові варіанти використання
• Регуляторне середовище та фактори політики
• Тенденції інвестування та фінансова структура
• Виклики та бар’єри для впровадження
• Перспективи: Дисруптивні тенденції та ринкові можливості до 2029 року
• Додаток: Методологія, джерела даних та глосарій
• Джерела та посилання

Виконавче резюме: Основні висновки та основні події 2025 року

Технологія паливних елементів на основі мурашиної кислоти з’являється як перспективна альтернатива в секторі чистої енергії, пропонуючи унікальне поєднання високої енергетичної щільності, низької токсичності та зручності зберігання і транспортування в порівнянні з традиційними паливними елементами на водневій основі. У 2025 році сектор спостерігає прискорене дослідження та комерційні зусилля, зумовлені необхідністю сталих і масштабованих енергетичних рішень для транспорту, портативної енергії та стаціонарних застосувань.

Основні висновки на 2025 рік свідчать про значні досягнення в розвитку каталізаторів, нові паладієві та платинові сплави каталізаторів демонструють покращену ефективність та довговічність. Ці інновації зменшили переобтяженість та збільшили експлуатаційний строк служби паливних елементів безпосередньої мурашиної кислоти (DFAFCs), роблячи їх більш життєздатними для комерційного впровадження. Особливо помітно, що Toyota Motor Corporation та Robert Bosch GmbH оголосили про пілотні проєкти інтеграції паливних елементів на основі мурашиної кислоти в прототипи автомобілів та резервні енергетичні системи, що сигналізує про зростаючу впевненість у галузі.

Ще один акцент — це прогрес у виробництві мурашиної кислоти через відновлювальні шляхи. Компанії, такі як BASF SE, масштабують електрохімічні процеси зменшення CO₂, що дозволяє сталий синтез мурашиної кислоти та додатково зменшує вуглецевий слід технології. Це відповідає глобальним цілям щодо декарбонізації та підвищує привабливість мурашиної кислоти як носія водню.

Узгодженість ринку також сприяє регуляторна підтримка та фінансування в Європейському Союзі та Східній Азії, де уряди пріоритизують технології альтернативного пального. Європейська Комісія включила рішення на основі мурашиної кислоти до своєї дослідницької програми Horizon Europe, в той час як Організація розвитку нових енергій та промислових технологій (NEDO) в Японії підтримує демонстраційні проекти для офф-грид та аварійних енергетичних застосувань.

Таким чином, 2025 рік стає знаковим для технології паливних елементів на основі мурашиної кислоти, відзначеним технічними проривами, зростанням участі галузі та підтримуючими політичними рамками. Сектор готовий до подальшого зростання, з очікуваннями початкового комерційного впровадження в нішевих ринках та подальшим прогресом у напрямку широкого впровадження в наступні роки.

Огляд ринку: Обсяги, сегментація та прогноз зростання на 2024–2029 роки (CAGR: 8.8%)

Глобальний ринок технології паливних елементів на основі мурашиної кислоти переживає сильне зростання, спричинене зростаючим попитом на чисті енергетичні рішення та досягненнями в дослідженнях паливних елементів. Станом на 2024 рік, ринок оцінюється приблизно в 250 мільйонів доларів США, а прогнози вказують на складну річну ставку зростання (CAGR) 8.8% з 2024 по 2029 рік. Це зростання базується на унікальних перевагах мурашиної кислоти як носія водню, включаючи її високу енергетичну щільність, рідкий стан за звичайних умов і зручність зберігання та транспортування порівняно з газоподібним воднем.

Сегментація ринку виявляє три основні галузі застосування: портативне виробництво енергії, стаціонарні енергетичні системи та транспорт. Портативний сегмент, що охоплює резервне живлення для електроніки та віддалених сенсорів, наразі займає найбільшу частку, що пояснюється компактністю та безпекою паливних елементів на основі мурашиної кислоти. Стаціонарні застосування, такі як розподілені енергетичні системи та резервне живлення для критичної інфраструктури, набирають популярності, особливо в районах з ненадійним доступом до електромережі. Транспортний сегмент, хоча ще перебуває на початковій стадії, очікується, що побачить найшвидше зростання, підштовхнуте дослідженнями в галузі автомобілів на мурашиної кислоті та допоміжних енергетичних одиницях.

Географічно, регіон Азія-Тихий океан домінує на ринку, керуючи значними інвестиціями в дослідження та розробки паливних елементів і підтримуючими державними політиками в таких країнах, як Японія, Південна Корея та Китай. Європа йде слідом, з акцентом Європейського Союзу на водневих стратегіях та декарбонізації, що сприяє впровадженню. Північна Америка також спостерігає за зростанням активності, особливо в партнерствах у дослідженнях та пілотних проєктах.

Ключові гравці галузі, такі як Toray Industries, Inc., BASF SE, та Oxford Catalysts Group PLC, інвестують у розробку каталізаторів та інтеграцію системи для підвищення ефективності та комерційної життєздатності паливних елементів на основі мурашиної кислоти. Партнерства між розробниками технологій та енергетичними компаніями сприяють переходу від лабораторних прототипів до комерційних впроваджень.

Дивлячись у майбутнє до 2029 року, ринок очікується достатнім, досягнувши майже 385 мільйонів доларів США, зростання спричинене постійними технологічними покращеннями, зниженням витрат та розширенням варіантів використання. Очікувана CAGR у 8.8% відображає як початкову стадію технології, так і її значний потенціал сприяти глобальним зусиллям щодо декарбонізації.

Технологічний ландшафт: Інновації в дизайні та ефективності паливних елементів на основі мурашиної кислоти

Технологічний ландшафт систем на основі паливних елементів з мурашиною кислотою (FAFC) швидко еволюціонує, зумовлений потребою в компактних, ефективних і стійких енергетичних рішеннях. Останні інновації зосереджені на підвищенні як дизайну, так і експлуатаційної ефективності цих паливних елементів, позиціонуючи їх як перспективні альтернативи традиційним паливним елементам на водневій та метаноловій основі.

Ключова сфера вдосконалення — це розвиток високопродуктивних каталізаторів, які дозволяють безпосередню окислювальну реакцію мурашиної кислоти при нижчих температурах. Дослідники та виробники все більше використовують каталізатори на основі паладію, які пропонують вищу активність і селективність порівняно з традиційними платиновими матеріалами. Цей переїзд не лише покращує вихід енергії, але й зменшує ризик отруєння каталізатора, що є поширеною проблемою в ранніх проєктах. Компанії, такі як BASF SE, активно беруть участь у розробці каталізаторів, прагнучи підвищити як довговічність, так і цінову ефективність.

Технологія мембран є ще одним критично важливим напрямком. Впровадження розвинутих протонних обмінних мембран (PEM) з поліпшеною іонною провідністю та хімічною стабільністю призвело до значного зростання ефективності паливних елементів. Ці мембрани мінімізують перетворення пального та зниження, продовжуючи термін служби систем FAFC. Організації, такі як Dow Inc., знаходяться на передовій розвитку матеріалів мембран наступного покоління, адаптованих для застосувань з мурашиною кислотою.

Інтеграція систем та мініатюризація також формують ландшафт FAFC. Компактні, модульні дизайни проектуються для портативних електронних пристроїв, резервного живлення та навіть автомобільних застосувань. Компанії, такі як Toyota Motor Corporation, досліджують інтеграцію FAFC в гібридні системи, використовуючи переваги високої енергетичної щільності та рідкого зберігання мурашиної кислоти.

Цифрові системи моніторингу та управління ще більше підвищують експлуатаційну ефективність. Діагностика в реальному часі та адаптивні алгоритми контролю оптимізують використання пального та продуктивність системи, зменшуючи потребу в обслуговуванні та покращуючи надійність. Лідери галузі, такі як Siemens AG, сприяють цифровізації управління паливними елементами, забезпечуючи розумніші та більш стійкі енергетичні рішення.

У підсумку, технологічний ландшафт 2025 року для паливних елементів на основі мурашиної кислоти характеризується проривами в матеріалах каталізаторів та мембран, мініатюризацією систем і цифровою інтеграцією. Ці інновації сприяють комерційній життєздатності та впровадженню технології FAFC в різних секторах.

Конкурентний аналіз: Провідні гравці, стартапи та стратегічні партнерства

Конкурентний ландшафт технології паливних елементів на основі мурашиної кислоти у 2025 році характеризується динамічною сумішшю усталених гравців галузі, інноваційних стартапів та зростаючою мережею стратегічних партнерств. Цей сектор завдячує глобальному прагненню до сталих енергетичних рішень та унікальним перевагам мурашиної кислоти як носія водню, включаючи її рідкий стан за звичайних умов і відносно високу енергетичну щільність.

Серед провідних гравців, Toyota Motor Corporation та Robert Bosch GmbH зробили значні інвестиції в технології альтернативних паливних елементів, включаючи дослідження мурашиної кислоти як життєздатного пального. Toshiba Energy Systems & Solutions Corporation також вивчала паливні елементи на основі мурашиної кислоти, використовуючи свій досвід у системах водню та чистої енергії. Ці компанії зосереджені на інтеграції паливних елементів на основі мурашиної кислоти в транспортних і стаціонарних енергетичних застосуваннях, прагнучи доповнити або навіть перевершити традиційні системи паливних елементів на водневій основі на певних ринках.

Стартапи відіграють ключову роль у розвитку технології та комерціалізації нових рішень. DENSO Corporation підтримала кілька ранніх стартапів, фокусуючи увагу на компактних, портативних паливних елементах з мурашиною кислотою для офф-грид і аварійного живлення. Європейські стартапи, такі як Sunfire GmbH, розробляють модульні системи, які перетворюють відновлювальну електрику на мурашиної кислоти, яку потім можна використовувати в паливних елементах для розподіленого зберігання енергії та постачання.

Стратегічні партнерства сприяють прискоренню інновацій та виходу на ринок. Співпраця між академічними інститутами та промисловістю, такі як ті, що підтримуються Fraunhofer-Gesellschaft, призвела до проривів у розробці каталізаторів і системної ефективності. Спільні підприємства між виробниками хімічних речовин та виробниками паливних елементів, включаючи партнерства за участю BASF SE, зосереджені на розширенні виробництва мурашиної кислоти високої чистоти та інтеграції її в комерційні платформи паливних елементів.

У загальному, конкурентне середовище у 2025 році відзначається швидким технологічним прогресом, міжсекторальними альянсами та змаганнями за досягнення економічно ефективних, масштабованих рішень. Взаємодія між усталеними корпораціями, гнучкими стартапами та спільними дослідженнями має величезний потенціал для формування розвитку технології паливних елементів на основі мурашиної кислоти в найближчі роки.

Застосування: Транспорт, портативна енергія та промислові варіанти використання

Технологія паливних елементів на основі мурашиної кислоти набирає популярності як різнобічне та стійке енергетичне рішення в декількох секторах, зокрема в транспортуванні, портативній енергії та промислових застосуваннях. Її привабливість полягає у високій енергетичній щільності, рідкому стані за звичайних умов і відносно низькій токсичності мурашиної кислоти, що робить її легшою у користуванні та зберіганні порівняно з воднем.

У транспорті паливні елементи на основі мурашиної кислоти розглядаються як альтернатива традиційним паливним елементам на водневій основі як для легкових, так і для вантажних автомобілів. Рідка природа мурашиної кислоти спрощує інфраструктуру заправки, оскільки вона може бути розподілена за допомогою систем, схожих на ті, що використовуються для звичайних видів пального. Це зменшує потребу в резервуарах під високим тиском і складній логістиці, пов’язаній з воднем. Компанії, такі як Toyota Motor Corporation та Robert Bosch GmbH, виявили інтерес до рідких органічних водневих носіїв, включаючи мурашину кислоту, для рішень майбутньої мобільності. Крім того, сумісність мурашиної кислоти з існуючою інфраструктурою двигунів внутрішнього згоряння пропонує шлях для переобладнання або гібридизації поточних флотів.

Для портативної енергії паливні елементи на основі мурашиної кислоти забезпечують компактне та ефективне джерело енергії для таких застосувань, як резервні джерела живлення, віддалені сенсори та військове обладнання. Їх здатність забезпечувати стабільну енергію протягом тривалого часу в поєднанні з легкістю транспортування рідкого пального робить їх привабливими для автономних та аварійних сценаріїв. Дослідницькі установи, такі як École Polytechnique Fédérale de Lausanne (EPFL), продемонстрували прототипи пристроїв, які використовують властивості мурашиної кислоти для легких портативних енергетичних рішень.

У промислових умовах паливні елементи на основі мурашиної кислоти розглядаються для розподіленого виробництва енергії та як спосіб декарбонізації процесів, які вимагають надійної, за запитом електрики. Масштабованість технології дозволяє інтеграцію в мікромережі та резервні системи, що підтримає перехід до відновлювальних джерел енергії. Організації, такі як SINTEF, активно вивчають використання мурашиної кислоти як водневого носія для промислових паливних елементів, прагнучи зменшити викиди парникових газів і покращити оперативну гнучкість.

Загалом, адаптивність технології паливних елементів на основі мурашиної кислоти позиціонує її як перспективного кандидата для різноманітних енергетичних застосувань, з очікуваними прогресами, які мають покращити її комерційну життєздатність та екологічні переваги в 2025 році та в подальшому.

Регуляторне середовище та фактори політики

Регуляторне середовище для технології паливних елементів на основі мурашиної кислоти у 2025 році формується глобальним прагненням до декарбонізації, прийняття чистої енергетики та суворіших стандартів викидів. Уряди та міжнародні органи все більше усвідомлюють потенціал альтернативних видів пального, включаючи мурашину кислоту, у складі своїх стратегій зменшення викидів парникових газів та переходу від викопного пального. Європейський Союз, через свій Генеральний директорат з питань кліматичної дії Європейської Комісії, встановив амбітні цілі щодо вуглецевої нейтральності до 2050 року, заохочуючи розробку та впровадження інноваційних технологій паливних елементів. Мурашина кислота, як рідкий носій водню та безпосереднє паливо, відповідає цим цілям завдяки своїй високій енергетичній щільності, легкості зберігання та сумісності з існуючою інфраструктурою.

В Сполучених Штатах, Управління енергетики США підтримує дослідження та демонстраційні проєкти для паливних елементів наступного покоління, включаючи ті, що використовують мурашину кислоту. Федеральні та державні пільги, такі як гранти, податкові кредити та державні-приватні партнерства, сприяють сприятливому середовищу для пілотних проєктів і комерційних зусиль. Подібно, Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (METI) та Міністерство торгівлі, промисловості та енергії Південної Кореї включили технологію паливних елементів у свої національні водневі дорожні карти, з акцентом на стаціонарні та мобільні застосування.

Політичні фактори у 2025 році також включають оновлені стандарти безпеки та технічні вимоги для обробки, транспортування та використання мурашиної кислоти як пального. Організації, такі як Міжнародна організація з стандартизації (ISO) та SAE International, активно розробляють настанови для забезпечення безпечної інтеграції систем на основі мурашиної кислоти в енергетичний та транспортний сектори. Ці стандарти критично важливі для створення довіри з боку інвесторів та споживачів, а також для гармонізації регуляцій у різних юрисдикціях.

В цілому, регуляторний ландшафт у 2025 році стає все більш підтримуючим для технології паливних елементів на основі мурашиної кислоти, завдяки кліматичній політиці, проблемам енергетичної безпеки та потребі в масштабованих, низьковуглецевих рішеннях. Продовження співпраці між галуззю, урядом і органами стандартизації буде важливим для прискорення комерціалізації та реалізації всього потенціалу цієї нової технології.

Тенденції інвестування та фінансова структура

Інвестиційний ландшафт для технології паливних елементів на основі мурашиної кислоти у 2025 році відображає зростаючий інтерес до альтернативних, сталих енергетичних рішень, особливо в умовах посилення глобальних зусиль щодо декарбонізації. Венчурний капітал та корпоративне фінансування зросли, спричинені обіцянкою мурашиної кислоти як безпечного, енергетично щільного та легко транспортабельного носія водню. Це привернуло увагу як усталених енергетичних компаній, так і інноваційних стартапів, які прагнуть комерціалізувати паливні системи наступного покоління.

Ключові гравці, такі як Toyota Motor Corporation та Robert Bosch GmbH, розширили свої інвестиції в дослідження та розробки паливних елементів на основі мурашиної кислоти, визнаючи їх потенціал для застосувань у транспорті та стаціонарній енергії. Ці компанії співпрацюють з академічними установами та державними органами для прискорення проривів у ефективності каталізаторів і інтеграції системи.

Державне фінансування також відіграло значну роль. Європейський Союз, через програми, такі як Horizon Europe, виділив гранти на проекти, що зосереджуються на мурашиній кислоті як водневому векторі, підтримуючи пілотні виробництва та демонстраційні проєкти. В Азії Нова енергія та організація розвитку промислових технологій (NEDO) в Японії пріоритизувала дослідження у сфері рідких органічних водневих носіїв, включаючи мурашину кислоту, як частину своєї загальної водневої стратегії.

Стартапи, такі як Ensysce Biosciences Inc. і Dioxide Materials, забезпечили раунди початкового фінансування та серій A, часто з участю стратегічних інвесторів у хімічній та енергетичній сферах. Ці інвестиції, як правило, спрямовані на масштабування процесів виробництва, поліпшення продуктивності паливних елементів та зниження витрат для досягнення комерційної життєздатності.

Незважаючи на позитивну динаміку, залишаються челенджі. Інвестори уважно стежать за темпами технологічного прогресу, регуляторної підтримки та розвитку ланцюгів постачання для виробництва мурашиної кислоти. Конкурентне середовище, до якого входять інші носії водню та технології акумуляторів, також впливає на рішення щодо фінансування. Тим не менш, прогнози на 2025 рік свідчать про те, що технологія паливних елементів на основі мурашиної кислоти переходить від лабораторних досліджень до ранньої стадії комерціалізації, підтримуваної різноманітною та розширюючою еко-системою фінансування.

Виклики та бар’єри для впровадження

Технологія паливних елементів на основі мурашиної кислоти пропонує перспективну альтернативу звичайним паливним елементам на водневій та метаноловій основі, особливо завдяки високій енергетичній щільності, рідкому стану за звичайних умов і відносно простому зберіганню та обробці. Однак кілька значних викликів та бар’єрів продовжують заважати її широкій впровадженню станом на 2025 рік.

Один із основних технічних викликів полягає в розробці ефективних та довговічних каталізаторів. Поточні паливні елементи на основі мурашиної кислоти часто залежать від дорогоцінних металевих каталізаторів, таких як паладій чи платина, які є дорогими та сприйнятливими до отруєння карбоном та іншими проміжними продуктами. Це не лише збільшує загальні витрати на систему, але й зменшує її операційний строк служби та надійність. Дослідження з використанням недорогоцінних каталізаторів та покращених підтримок каталізаторів тривають, але комерційні прориви залишаються обмеженими.

Ще одним бар’єром є відносно низька потужність та ефективність у порівнянні з усталеними технологіями паливних елементів. Прямий паливний елемент на основі мурашиної кислоти (DFAFC) страждає від проблем, таких як перетворення пального через мембрану та неповне окислення мурашиної кислоти, обидві з яких зменшують ефективність та можуть пошкодити компоненти елемента. Необхідно покращити технології мембрани та дизайну елемента для розв’язання цих проблем, але такі рішення все ще знаходяться на стадії розробки.

Обмеження інфраструктури та ланцюга постачання також заважають впровадженню. Хоча мурашина кислота широко використовується в хімічній промисловості та виробляється в масштабах, логістика розподілу високоочищеної мурашиної кислоти для енергетичних застосувань, а також створення мережі заправки чи зарядки ще не налагоджена. Це особливо актуально для мобільних та транспортних застосувань, де інфраструктура є критичним фактором для проникнення на ринок.

Проблеми безпеки та регуляторні питання представляють додаткові перешкоди. Хоча мурашина кислота менше займиста, ніж метанол або водень, вона все ще є корозійною речовиною і вимагає обережного оброблення та зберігання. Регуляторні рамки щодо використання мурашиної кислоти як пального не є такими добре встановленими як для інших видів пального, що призводить до невизначеності для виробників та кінцевих споживачів.

Нарешті, прийняття ринку залишається викликом. Конкуруючі технології, такі як літій-іонні акумулятори та паливні елементи на водневій основі, виграють від великого публічного обізнання, усталених ланцюгів постачання та триваючого інвестування від основних гравців галузі, таких як Toyota Motor Corporation та Hyundai Motor Company. Подолання цих закріплених альтернатив вимагатиме значних досягнень у показниках продуктивності, зниженні витрат та освіті громадськості щодо переваг систем на основі мурашиної кислоти.

Перспективи: Дисруптивні тенденції та ринкові можливості до 2029 року

Перспективи для технології паливних елементів на основі мурашиної кислоти до 2029 року формуються кількома дисруптивними тенденціями та новими ринковими можливостями. Оскільки глобальна перевага до декарбонізації посилюється, мурашина кислота набирає популярність як обіцяючий носій водню та безпосереднє паливо для паливних елементів, пропонуючи переваги в безпеці, зберіганні та транспортуванні порівняно зі стисненим воднем. Це позиціонує системи на основі мурашиної кислоти як життєздатне рішення для секторів, де інфраструктура для водню ще недостатньо розвинута.

Одна з найзначніших тенденцій — це збільшення інвестицій у дослідження та розробки з боку як державного, так і приватного секторів. Організації, такі як Асоціація Гельмгольца та Fraunhofer-Gesellschaft, підвищують ефективність каталізаторів та інтеграцію системи, прагнучи покращити енергетичну щільність та експлуатаційну стабільність паливних елементів на основі мурашиної кислоти. Ці досягнення, як очікується, знизять витрати і підвищать комерційну життєздатність технології.

Автомобільні та портативні енергетичні застосування виявляються ключовими ринковими можливостями. Рідкий стан мурашиної кислоти за звичайних умов спрощує заправку та зберігання, роблячи її привабливою для електромобілів, дронів і резервних енергетичних систем. Компанії, такі як Toyota Motor Corporation та Robert Bosch GmbH, досліджують мурашину кислоту в рамках своїх водневих стратегій, сигналізуючи про потенціал інтеграції у рішення наступного покоління для мобільності.

Ще одна дисруптивна тенденція — це розвиток розподілених енергетичних систем. Мурашину кислоту можна синтезувати із відновлювальних джерел, що дозволяє локалізоване виробництво та використання. Це відповідає цілям таких організацій, як Міжнародне енергетичне агентство (IEA), щодо просування розподілених енергетичних ресурсів та зменшення залежності від централізованої інфраструктури на основі викопного пального.

Проте виклики залишаються, включаючи потребу у подальших вдосконаленнях в довговічності каталізаторів, ефективності системи та встановленні ланцюгів постачання для відновленої мурашиної кислоти. Регуляторна підтримка та стандартизація, ініційовані органами, такими як Європейська Комісія, будуть критично важливими для прискорення впровадження на ринку.

До 2029 року технологія паливних елементів на основі мурашиної кислоти, як очікується, займе свої позиції у ландшафті чистої енергії, особливо в застосуваннях, де безпека, портативність та простота обробки є найважливішими. Продовження інновацій та міжсекторальна співпраця будуть основними факторами в реалізації її повного ринкового потенціалу.

Додаток: Методологія, джерела даних та глосарій

Цей додаток викладає методологію, джерела даних і глосарій, що стосуються аналізу технології паливних елементів на основі мурашиної кислоти у 2025 році.

• Методологія: Дослідження застосувало змішаний підхід, комбінуючи якісний огляд рецензованої наукової літератури з кількісним аналізом галузевих даних. Технічні специфікації, показники продуктивності та ринкові тенденції були зібрані з первинних джерел, включаючи патентні заявки, технічні білі папери та технічні описання продуктів. Були проведені інтерв’ю з інженерами та дослідниками провідних установ для підтвердження висновків та надання експертних точок зору. Також проводився порівняльний аналіз з іншими технологіями паливних елементів для контекстуалізації досягнень у системах на основі мурашиної кислоти.
• Джерела даних: Дані були отримані з офіційних публікацій та баз даних основних учасників галузі та дослідницьких організацій. Наголос на джерела:
  • CHEManager International для технічних оглядів та останніх досягнень.
  • BASF SE для інформації про виробництво та ланцюги постачання мурашиної кислоти.
  • Fraunhofer-Gesellschaft для досліджень у розвитку паливних елементів та пілотних проектів.
  • Нова енергія та організація розвитку промислових технологій (NEDO) для підтримуваних державою інновацій та демонстраційних проектів.
  • Oak Ridge National Laboratory для фундаментальних досліджень та тестування продуктивності.
• Глосарій:
  • Паливний елемент на основі мурашиної кислоти (FAFC): Електрохімічний пристрій, що генерує електрику, окислюючи мурашину кислоту, зазвичай за допомогою платинових каталізаторів.
  • Прямий паливний елемент на основі мурашиної кислоти (DFAFC): Підклас FAFC, де мурашину кислоту безпосередньо подають до аноду без попередньої реформації.
  • Каталізатор: Матеріал, що прискорює хімічні реакції в паливному елементі, часто на основі дорогоцінних металів, таких як платина або паладій.
  • Щільність потужності: Кількість електричної енергії, що генерується на одиницю об’єму або площі паливного елемента.
  • Стек: Складення кількох паливних елементів, з’єднаних послідовно або паралельно для досягнення бажаного виходу напруги та струму.

Джерела та посилання

• Toyota Motor Corporation
• Robert Bosch GmbH
• BASF SE
• Європейська Комісія
• Нова енергія та організація розвитку промислових технологій (NEDO)
• Siemens AG
• Sunfire GmbH
• Fraunhofer-Gesellschaft
• École Polytechnique Fédérale de Lausanne (EPFL)
• SINTEF
• Міністерство торгівлі, промисловості та енергії
• Міжнародна організація з стандартизації (ISO)
• Hyundai Motor Company
• Асоціація Гельмгольца
• Міжнародне енергетичне агентство (IEA)
• CHEManager International
• Oak Ridge National Laboratory